Тут ви знайдете інформацію про тих формах підприємницької діяльності, які можуть бути цікаві починаючому бізнесменові.
Відомості даються в суто практичному ключі.
Задля лаконічності ми не будемо звертатися до розгляду форм комерційної діяльності державних організацій.
Не станемо заглиблюватися і суть особливо екзотичних і вузькоспеціальних типів компаній.
Таблиця можливих форм підприємництва
Як бачите, основних типів компанії три — особисте володіння, партнерство та корпорація (або ЗАТ або ТОВ). У кожного варіанту є свої вагомі переваги і недоліки.
Вид | Підвиди | |
Приватні форми підприємств | ІП — індивідуальне підприємство | |
Партнерство (товариство) | Повне | |
Командитне | ||
Суспільства капіталу | ТОВ — товариство з обмеженою відповідальністю | |
АТ — акціонерне товариство | ЗАТ — закрите | |
ВАТ — відкрите |
Найпростіший шлях створення власної фірми — реєстрація ІП. Проста структура такого підприємства ідеальна для малого бізнесу. В даному випадку всі ресурси — як матеріальні, так і управлінські зосереджуються в руках певної фізичної особи. Це в прямому сенсі «праця на себе».
Особиста фірма — в чому її особливості?
Плюси індивідуального підприємства очевидні — його власник:
- не звітує ні перед ким в межах своєї компанії;
- швидко і самостійно приймає серйозні рішення;
- вільно контролює всі фінансові потоки.
Мінуси теж є:
- доводиться обмежуватися власними фінансовими засобами;
- кредит для ІП дають далеко не всі банки;
- компанію важко виростити велику справу;
- підприємцю доводиться бути універсалом — розбиратися й у виробництві (або закупівлі-перепродажах), і в бухгалтерії, і в рекламі, і в підборі кадрів;
- вся відповідальність лежить на одній людині, причому на крайній випадок потрібно відповідати особистим майном.
Товариства — за і проти
Товариство передбачає союз кількох людей, які об’єднують ініціативу і ресурси для досягнення спільних цілей. Завдяки об’єднанню капіталів з’являються шанси домогтися швидкого старту.
Командитне партнерство відрізняється від повної тим, що в ньому ступінь активної участі вкладників невелика — вони лише надають гроші і тим самим офіційно стверджують свою готовність ризикувати.
Партнери, як і ІП, відповідають перед кредиторами особисто, аж до розплати за рахунок продажу власності.
Дана форма годиться знову ж для маленьких дружніх компаній, а також для сімейного бізнесу. В інших випадках йти на такий істотний ризик недоцільно. Якщо потрібно просто інвестувати кошти, то набагато зручніше звернутися в банк або пайовий інвестиційний фонд.
Партнерства кепські ще й тим, що ними не дуже зручно керувати. Діяти треба за згодою учасників. Додатковим недоліком можна назвати закономірні проблеми розвитку. Щоб залучати нові капітали в справу, треба запрошувати додаткових учасників. Де взяти стільки людей, яким можна беззастережно довіряти?
Особливості корпорацій
Корпораціями в Європі називають все те, що у нас іменується ТОВ або АТ. Подібні структури не персофнифицированы, вони діють як юридичні особи.
Фірма живе на кошти статутного капіталу. Відповідальність розподіляється в залежності від розміру внесеної частки.
Така організація здатна з легкістю розширюватися, адже частки (або акції) у міру потреби перепродуються іншим, більш активним діячам. Корпорації зручно залучати і позикові гроші — банки вільно кредитують комерційні товариства.
ТОВ — найменш гнучка форма, опредленными рисами нагадує товариство. З товариства з обмеженою відповідальністю дуже незручно виходити — порядок повернення частки та встановлення її ціни своєрідні.
Частку потрібно збувати певних фігур, в першу чергу — іншим учасникам об’єднання. На перше місце жорстко ставляться потреби компанії, а не окремо взятого учасника.
Акціонерні форми — найбільш досконале винахід. Статутний капітал таких компаній поділений на певну кількість акцій. Кількість акцій на руках того чи іншого члена співтовариства визначає ступінь його впливу.
У ЗАТ акції перерозподіляються у вузькому колі; організація спочатку створюється для певних осіб для постійних, стабільних ділових відносин.
ВАТ — відкрите освіту. Його акції відчужуються власниками за власним розсудом. Так як учасників виходить досить багато, ряд стратегічних рішень приймається за згодою спостережної Ради директорів.