Операційний важіль або операційний леверидж — це механізм, за допомогою якого здійснюється управління прибутком компанії. Він заснований на оптимізації показників ставлення змінних і постійних витрат. За допомогою операційного важеля підприємець може прогнозувати зміну розміру прибутку в залежності від зміни обсягів продажів. Крім того, операційний важіль дозволяє визначити точку беззбиткового виробництва.

Діяльність будь-якого підприємства пов’язана з різними факторами, які умовно можна розділити на:

1. Фактори, пов’язані з максимізацією прибутку;

2. Фактори, пов’язані з:

  • виявленням критичного коефіцієнта за обсягом продукції, що продається;
  • найкращим поєднанням максимальної виручки і максимальних витрат;
  • з поділом витрат на постійні і змінні.

До змінних витрат належать сировина, паливо або електроенергія, заготівлі та витратні матеріали, заробітна плата робітників та ін До постійних витрат — амортизаційні відрахування, зарплата адміністративного апарату, відсотки по кредитах і орендна плата за наявності, витрати на рекламу, витрати на відрядження та ін.

Операційний важіль дозволяє:

  • вирішити питання збільшення розміру прибутку за рахунок скорочення частини тих чи інших витрат;
  • знайти оптимальне поєднання постійних і змінних витрат, що призведе до зростання прибутку;
  • оцінити окупність витрат і фінансову стійкість компанії.

Тобто операційний аналіз дозволяє установити пряму залежність між витратами, прибутком та обсягами виробництва.

У кожній конкретній ситуації прояв операційного важеля має свої особливості:

1. Цей механізм позитивно починає виявлятися лише після подолання підприємством точки беззбиткової діяльності, тобто спочатку підприємство повинно отримувати достатній розмір маржинального доходу, це дозволить покрити постійні витрати. Навіть в самому початку свого розвитку компанія зобов’язана відшкодовувати постійні витрати незалежно від обсягу продажів, тому, при високих постійних витратах воно досягне точки беззбитковості дещо пізніше.

2. Зі збільшенням обсягу продажів, з видаленням підприємства від точки беззбитковості ефект операційного важеля знижується, а кожен відсоток зростання обсягу продажів призводить до темпу зростання суми прибутку.

3. Механізм операційного важеля може мати зворотну спрямованість. Це означає, що при зниженні обсягів продажів може зменшуватися розмір прибутку компанії.

4. Між операційним важелем і прибутком компанії існує обернено-пропорційна залежність. При високій прибутку ефект важеля буде невисоким і навпаки. Це говорить про те, що виробничий важіль є інструментом, який здатний зрівняти співвідношення рівнів прибутковості і ризику при здійсненні виробничої діяльності.

5. Правило операційного важеля виявляється тільки в короткому відрізку часу, так як постійні витрати компанії не змінюються лише протягом короткого періоду. Коли при збільшенні обсягу продажу відбувається стрибок розміру постійних витрат, компанії потрібно долати знову определившуюся точку беззбитковості. А після такого зростання ефект операційного левериджу вже проявляється в інших умовах по-новому.

Механізм виробничого важеля дозволяє цілеспрямовано управляти соизмеримостью змінних і постійних витрат для підвищення ефективності діяльності в різних умовах кон’юнктури ринку та стадії розвитку підприємства.