Стресове інтерв’ю – співбесіда, на якій створюється нестандартна, напружена або некомфортна для кандидата атмосфера, яка допомагає визначити рівень стресостійкості і здатності до адаптації. Ці якості є дуже важливими для фахівців багатьох галузей. Однак далеко не завжди роботодавець правильно розуміє саме поняття стресового співбесіди і принципи його проведення.
Способи створення стресової ситуації
Є кілька способів створити стресову, напружену атмосферу. Багато кадровики вважають, що основний спосіб – незручні, несподівані і неприємні запитання шукача. Почасти це так. Питання, на які у кандидата немає заготовлених відповідей, які допоможуть визначити, наскільки він готовий до несподіваних ситуацій.
Але не можна забувати і про інші способи. Наприклад, величезне значення має кімната для співбесід. Можна проводити співбесіду в шумному або невідповідному для цього приміщенні. Також важливий фактор – поведінка інтерв’юера: гучність голосу, поза, темп мови, дистанція. Всі ці чинники значно впливають на емоційний стан інтерв’юйованого, однак не ображають його і не дають приводу для невдоволення.
Доречні питання
Зупинимося детальніше на питаннях, які доречні й ефективні під час стресового інтерв’ю. Їх можна умовно розділити на дві категорії.
До першої категорії відносяться питання, що стосуються, наприклад, попередню роботу, бачення своєї діяльності на запропонованій вакансії, професійні якості:
- Чому саме ви підходите на цю посаду?
- Я так розумію, ви недостатньо обізнані з процесом…
- Через який проміжок часу ми зможемо оцінити користь від вашої роботи?
Питання другої категорії повинні обігрувати якусь ситуацію, наприклад, звернення незадоволеного товаром клієнта, чию роль буде виконувати інтерв’юер. При цьому навіть можливо підвищення голосу на кандидата, використання методів емоційного тиску і т. д. Головне, щоб кандидат розумів, що це лише перевірка його поведінки в конкретній ситуації, а не спроба принизити.
Чого не можна робити?
Стресостійкість — якість корисне, але перевіряти його варто лише у претендентів на ті спеціальності, де воно необхідно, наприклад, менеджери з продажу або оператори колл-центру, чия робота вимагає спілкування з людьми. А ось, наприклад, програмістів краще не піддавати такому випробуванню. Користі воно не принесе, а відлякати кандидата і налаштувати проти компанії цілком може.
Також не можна допускати, щоб загальний тон співбесіди став неповажних або хамським. Основна мета стресового інтерв’ю – не принизити здобувача, а визначити, наскільки він відповідає вакансії. Якщо кандидат витримає випробування такого роду стресом, і навіть погодиться працювати, навряд чи ви отримаєте позитивно налаштованого працівника.
Стресовий співбесіда може бути ефективним інструментом при відборі кандидатів на певну вакансію. Однак не варто занадто захоплюватися. Використовувати його потрібно дуже обережно і тільки там, де це доречно.
