Раніше мені часто доводилося чути про те, що люди йдуть у бізнес заради наживи.

Особливо охоче на цю тему поширювалися старші знайомі з числа бюджетників-інтелігентів.

Мова, як правило, будувалася в наступному ключі: «Ось ми, чесні культурні люди, працюємо в поті чола, а энти буржуї грошей награбували і на «Мерседесах» ездиют».

Не користі заради однієї

Шкода мені було бідних бюджетників. Шкода і тепер, тільки вже з іншої причини. У більшості своїй вони тримаються за місця не з прихильності професії, а від постійного прихованого страху перед реальністю.

Як виявилося на практиці, підприємцями люди найчастіше стають з бажання радикально змінити своє життя.

За зміни вони платять недешево — відмовляються від психологічного комфорту, від можливості виправдовувати свої невдачі чужими рішеннями.

Звичайно, не все так романтично.

Майбутніх бізнесменів до рішучих кроків підштовхує і матеріальний стимул.

Їм просто набридає:

  • просиджувати спідниці і штани в офісах за десять тисяч рублів;
  • щомісяця оплачувати оренду квартири через брак власної житлоплощі;
  • відкладати візит до нормального стоматолога через відсутність потрібних декількох тисяч;
  • за півроку збирати на жалюгідний відпустку в Сочі;
  • не мати можливості проводити хоч скільки-то активного часу з близькими.

Улюблена справа з оплатою

У деяких щасливчиків ситуація в хорошому сенсі особлива — вони відкривають ІП, щоб займатися улюбленою справою.

Хтось починає продавати декоративні вироби, хтось- навчати бажаючих цигуну.

Подібний праця рідко приносить великі гроші, зате він дозволяє людині повноцінно самореалізуватися.

Операція «Антитетка»

За всіх не скажу, але назву специфічну причину, по якій хочу займатися бізнесом особисто я.

Мені страшно непомітно для себе стати типовою російської тіткою — тієї самої, яка плює насіння на підлогу електричок, по-чорному лає невинуватих продавців за підвищення цін у супермаркеті, ненавидить «погану молодь» і т. п.

Подібні дамочки шалено пишаються тим, що вони народили і прогодували дитини або двох дітей (куди вже до них колишнім селянкам, які піднімали на ноги за 7-10 дітлахів). Ніяких інших заслуг на рахунку класичної тітки не числиться.

Бізнес вимагає від людини постійного розвитку і самоконтролю. Звалена на плечі фірма не дозволить мені втратити людське обличчя.