Відлуння цифрового терору: як ультраправі впливові особи використовують страх, щоб заглушити інакомислення
Останніми роками ми спостерігаємо тривожну тенденцію – зростання впливу ультраправих діячів у політичному дискурсі та онлайн-просторі. Ця тенденція, що підживлюється алгоритмами соціальних медіа та поляризацією суспільства, має серйозні наслідки для свободи слова, академічної свободи та, зрештою, демократичних цінностей. Історія професора Марка Брея, який був змушений виїхати через погрози смерті, є яскравим прикладом того, як цю владу можна використовувати для залякування та придушення інакомислення.
Як людина, яка активно цікавиться питаннями свободи слова та інтернет-цензури, я глибоко стурбований тим, як ультраправі активісти використовують онлайн-платформи для поширення дезінформації, розпалювання ненависті та переслідування своїх опонентів. Це не просто вираження політичних поглядів; це цілеспрямована кампанія з метою залякати та змусити замовкнути тих, хто не погоджується з їхньою ідеологією.
Особливо болюча історія професора Брея, який написав книгу про антифа. Його праця, покликана пролити світло на історію та ідеологію антифашистського руху, була спотворена та використана для його демонізації. Звинувачення в тому, що він «терорист» або «фінансує тероризм», є абсурдними і не мають жодних підстав. Однак завдяки поширенню дезінформації та використанню соціальних мереж ці звинувачення набули широкої популярності та призвели до серйозних загроз його безпеці та безпеці його родини.
Я пригадую випадок зі своєї власної практики, коли я був змушений видалити кілька своїх публікацій у соціальних мережах після того, як вони стали об’єктом агресивної кампанії переслідувань з боку ультраправих користувачів. Мене звинуватили в «пропаганді лівих ідей» і «підриві традиційних цінностей». Хоча загрози фізичної шкоди не було, постійний потік образ і погроз травмував мене і змусив задуматися про необхідність захисту моєї свободи слова.
Подібний досвід поділяє багато інших людей, які висловлюють погляди, що відрізняються від панівної ідеології. Науковці, журналісти, активісти та звичайні громадяни зазнають переслідувань, погроз і навіть фізичних нападів через свої переконання.
Особливу тривогу викликає те, що ультраправі впливові особи часто мають тісні зв’язки з політичними діячами та державними установами. Це дозволяє їм використовувати свій вплив для просування своїх інтересів і дискредитації опонентів. Круглий стіл у Білому домі щодо антифа є яскравим прикладом цієї тенденції.
Особливе занепокоєння викликає участь у цій події таких діячів, як Джек Пособєць. Його історія про те, що на нього напали антифа, без будь-яких доказів, демонструє готовність використовувати брехню та дезінформацію для просування своїх планів.
Я вважаю, що необхідно вжити термінових заходів для протидії цій загрозі. По-перше, необхідно підвищити обізнаність громадськості про тактику, яку використовують ультраправі впливові особи. Люди повинні знати, як розпізнавати дезінформацію та не піддаватися маніпуляціям.
По-друге, компанії соціальних мереж повинні нести відповідальність за поширення дезінформації та ненависті на своїх платформах. Компанії повинні вживати суворіших заходів для видалення контенту, який порушує їхні правила, і блокувати користувачів, які неодноразово порушують ці правила.
По-третє, необхідно захищати свободу слова та академічну свободу. Науковці та журналісти повинні мати можливість висловлювати свої погляди, не боячись переслідувань чи погроз. Державні інституції повинні переконатися, що вони не використовують свій вплив для придушення інакомислення.
Нарешті, жертви булінгу та погроз потребують підтримки. Люди, які переслідуються через свої переконання, повинні мати можливість шукати допомоги та захисту.
Я впевнений, що об’єднавши зусилля, ми зможемо протистояти цій загрозі та захистити наші демократичні цінності. Ми не повинні дозволити ультраправим впливовим особам змусити нас мовчати. Ми повинні продовжувати висловлювати свої погляди, навіть якщо це небезпечно. Бо свобода слова – основа демократії.
Я вважаю, що досвід професора Брея має стати попередженням для всіх нас. Це показує, що свобода слова – це не даність, а право, яке потрібно захищати. Ми маємо бути пильними та готовими протистояти тим, хто намагається придушити інакомислення.
На закінчення хочу наголосити на важливості критичного мислення та медіаграмотності. В епоху цифрового терору ми повинні вміти відрізняти правду від брехні, факти від думок. Ми повинні бути готові поставити під сумнів інформацію, яку отримуємо, і не піддатися маніпуляціям.
Я впевнений, що, об’єднавши зусилля, ми зможемо захистити наші демократичні цінності та створити більш справедливе та вільне суспільство для всіх.
