Світовий океан знову побив рекорди поглинання тепла, відзначивши восьмий рік поспіль збільшення запасів теплової енергії. У 2025 році океани поглинули безпрецедентну кількість 23 зеттаджоулів тепла — цифра, яка перевершує навіть попередній рекорд, встановлений у 2024 році. Постійна тенденція до потепління підкреслює прискорення кліматичної кризи на планеті, навіть якщо температура поверхні не підвищилася настільки значно.
Ступінь потепління океану
Зеттаджоуль представляє майже неймовірну кількість енергії: один секстильйон джоулів. Щоб пояснити це в перспективі, 23 зеттаджоулі, поглинені в 2025 році, еквівалентні вибуховій потужності 12 атомних бомб розміром з Хіросіму, підірваних під водою. Вчені також підрахували, що цього буде достатньо, щоб закип’ятити понад два мільярди олімпійських басейнів, або у 200 разів більше, ніж загальне споживання електроенергії всім людством за один рік.
Дослідження, опубліковане в журналі Advances in Atmospheric Science, проводилося понад 50 вченими зі Сполучених Штатів, Європи та Китаю. У ньому підкреслюється, що океани поглинають понад 90% надлишкового тепла, що утримується в атмосфері, діючи як основний поглинач тепла планети.
Чому тепло в морських глибинах має значення
Хоча вимірювання глобальної температури часто зосереджуються на вимірюваннях поверхні, дослідження підкреслює критичну важливість відстеження вмісту тепла на глибині. Глибокий океан нагрівається повільніше, але накопичує набагато більше теплової енергії. Це пояснюється тим, що тепло повільно циркулює вниз, чому сприяють течії та океанічні схеми циркуляції.
Як пояснює дослідник Землі з Берклі Зік Хаусфазер: * «Вміст тепла в океані багато в чому є найнадійнішим термостатом на планеті. Саме туди йде все тепло, і тому ми встановлюємо новий рекорд вмісту тепла в океані майже щороку, оскільки океан поглинає так багато тепла».*
Довгострокові наслідки є серйозними: навіть якби викиди викопного палива були негайно припинені, минули б століття, перш ніж це накопичене тепло пошириться через океан. Як каже Рафаель Кудела, професор науки про океан Каліфорнійського університету в Санта-Крузі: * «Люди часто не розуміють, що океанам знадобилося 100 років, щоб нагрітися до такої температури на глибині… Ми будемо платити за це ще довго, довго, тому що ми вже нагріли океан».*
Як ми вимірюємо тепло океану
Моніторинг температури океану з часом розвивався. Перші дані були зібрані під час трансатлантичних подорожей Бенджаміна Франкліна у 18 столітті та експедиції HMS Challenger у 1870-х роках. Проте безперервне вимірювання глибоководної температури є відносно недавнім досягненням.
Сьогодні вчені покладаються на комбінацію:
- Argo Buoys: глобальна мережа з понад 3500 роботизованих буїв, які збирають дані про температуру з різних глибин.
- Датчики судна: пристрої, встановлені на корпусах і буях.
- Супутникові вимірювання: Дистанційне визначення температури поверхні моря.
- Датчики, приєднані до морських ссавців: пристрої, приєднані до морських ссавців для збору даних у важкодоступних регіонах.
- Математичні моделі: Алгоритмічні передбачення, навчені на основі існуючих даних.
Цей багатогранний підхід забезпечує узгодженість даних, незважаючи на труднощі моніторингу такого величезного середовища.
Неминучі довгострокові наслідки
Постійне поглинання тепла океанами гарантує значні та довгострокові наслідки для стабільності клімату та морських екосистем. Навіть якщо викиди будуть різко скорочені, накопичене тепло продовжуватиме спричиняти потепління протягом століть. Сучасні тенденції показують, що океани планети не просто теплішають, а й стають термальним резервуаром, який формуватиме кліматичні моделі майбутніх поколінь.
