У соціальних мережах розгортається нова епоха психологічної війни, рушійною силою якої є традиційна державна пропаганда, а високотехнологічна анімація, створена штучним інтелектом. Група, відома під назвою Explosive Media, набрала величезної популярності, використовуючи мультфільми в стилі Lego для тролінгу президента США Дональда Трампа та критики американської зовнішньої політики, охоплюючи мільйони глядачів на найбільших платформах.
Розквіт «Lego-пропаганди»
Хоча іранський уряд і раніше використовував подібні стилі анімації, Explosive Media є значним етапом еволюції операцій цифрового впливу. На відміну від попередніх державних ініціатив, ці відеоролики:
- Культурно адаптовані: контент використовує західні меми, англомовні реп-треки та посилання на американські політичні скандали (такі як справа Епштейна), щоб знайти відгук у аудиторії в США.
- Технологічно просунуті: група використовує інструменти ІІ для написання сценаріїв, виробництва та монтажу якісних коротких роликів, адаптованих під TikTok, X (колишній Twitter) та Instagram.
- Стратегічно вивірені за часом: група діє вкрай оперативно. Відразу після нещодавніх коментарів президента Трампа щодо можливих військових дій проти Ірану, група випустила заздалегідь підготовлене відео, на якому «Лего-Трамп» здається із білим прапором.
Чому ця стратегія працює
Експерти вважають, що успіх цих відео полягає в їхній здатності «дистилювати» складні, важкі геополітичні конфлікти у легкозасвоюваному та захоплюючому форматі.
«Люди віддаляються від контенту, що описує реальні конфлікти, і шукають щось, що може швидко і зрозумілою їм мовою і в звичному тоні переказати суть того, що відбувається», — каже Мустафа Айяд, дослідник Інституту стратегічного діалогу.
Використовуючи гумор та впізнавану естетику, група експлуатує існуюче незадоволення всередині Сполучених Штатів, завдяки чому іранська думка сприймається як щось близьке, а не чужорідне. Цей «двофронтовий» підхід — робота як на міжнародну аудиторію, так і на американських критиків усередині країни — дозволяє контенту органічно поширюватися через репости та високі показники залучення.
Питання автономії та доступу
Центральним питанням у цій історії є особистість Explosive Media. Хоча група стверджує, що є незалежним об’єднанням молодих активістів, низка факторів змушує задуматися про їхній зв’язок з іранською державою:
- Доступ до Інтернету: У країні, де іранський уряд суворо контролює та часто обмежує доступ до мережі, група зберігає масштабну глобальну присутність. Вони пояснюють це своїм статусом медіаорганізації.
- Політична спрямованість: Незважаючи на заяви про незалежність, їх контент переважно проурядовий та тісно збігається з офіційною дипломатичною риторикою Ірану.
- Рівень виконання: Якість продакшена та здатність обходити типову цензуру вказують на рівень ресурсів та координації, який часто притаманний державним структурам.
Еволюція цифрового поля бою
Перехід від сухих бюрократичних державних ЗМІ до помітних, керованих ІІ «машин з виробництва мемов» знаменує собою поворотний момент у тому, як сприймаються сучасні конфлікти. Чи незалежні це активісти чи державні проксі, їхня здатність захоплювати культурний контекст доводить, що битва за громадську думку все частіше ведеться за допомогою алгоритмів та естетики, а не тільки традиційної дипломатії.
Висновок: Поява високоякісних мемів, створених ІІ, сигналізує про складне зрушення у сфері цифрового впливу, де культурна грамотність та віральна естетика стають такими ж потужними інструментами, як і традиційні політичні повідомлення.
