Штаб-квартира Royal Bank of Canada розташована у Монреалі. Банк працює як великий комерційний банк із розгалуженою мережею зарубіжних дочірніх компаній та афілійованих структур. Його історія не починалася з його знаменитої назви. У 1869 році він був зареєстрований як Merchants Bank of Halifax. Лише в 1901 році установа отримала назву, під якою вона відома сьогодні.
Зростання не було миттєвим. Протягом вісімдесяти років банк зміцнював свої позиції завдяки агресивним злиттям та поглинанням. Він також закріпився у Лондоні, відкривши відділення Royal Bank of Canada (London). Однак міжнародна експансія також стикалася із труднощами. На початку XX століття банк придбав кілька банків на Кубі. Ці активи не залишалися у приватній власності надовго. У 1960 році уряд Куби націоналізував їх.
Закордонні дочірні компанії та фінансові послуги
У наступні десятиліття стратегія змістилася у бік всеосяжного глобального охоплення. До 1981 року банк вже повністю придбав Orion Bank, Ltd., інвестиційний банк, що базується у Лондоні. Цей крок був частиною ширшої стратегії диверсифікації послуг за межами традиційного комерційного банкінгу.
Сьогодні міжнародні дочірні компанії та афілійовані структури банку охоплюють широкий спектр фінансових видів діяльності. Вони займаються не лише стандартними депозитними операціями. Мережа надає:
- Загальні комерційні банківські послуги
- Міжнародні банківські послуги
- Трастові операції
- широкий спектр фінансових послуг
- Страхування іпотечних кредитів
- Лізинг обладнання
- Управління інвестиціями
- кредитні лінії
Ці структури дозволяють банку працювати через кордони, пропонуючи все – від базового кредитування до складного управління активами. Така структура відображає сторіччя поглинань, злиття та стратегічних коригувань. Це приклад того, як регіональний банк може еволюціонувати у міжнародного гравця.
